Anastasiya Prima

Червень, торкнися прозорої шкіри,
Тіло моє заслуговує бронзи,
Я дожила до останньої віри -
В сонце.

Не пошкодуй ні безсоння, ні спраги,
Виснажи душу, безвольну і грішну,
Зливою злизуй цю сіль, наче благо,
Ніжно.

Нам пораховано дні, а не ночі,
Літом керує легенда повернень...

Зникнеш...а я наречу тебе, хлопче,

Червнем.